Так він біжить по зволоженій росою отаві навперейми сліпучому блиску зерняти Заливається метеликами на її невинні підніжки Продає білий сніг за гратіс. Пробуючи ще раз знайти у зелені її тактильні ліміти
ID: 788468 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 21.04.2018 23:59:32 © дата внесення змiн: 22.04.2018 00:04:00 автор: Беззіменна мураха
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie