З всіх див губи оформлення в твому кипить життя.
Ти моє переповнення, година небуття.
Як в темноті становлення,
Крізь призму скла й запалень,
Марно перевтілюся із шепотів у дух твій.
Я насолоджусь вічністю
Наших почуттів,
Не забуду в гробі мить, коли зустрілись ми.
В просторі див думок моїх
І грохоті бажань,
Застрягне завше в пам'яті, моїх снів сподівання....
