Я хочу мріяти про тебе.
Щоб мрії були неземні…
Але щось мало мені неба
І аж занадто вже землі.
Я хочу, щоб не гасли очі,
Буденності ввібравши пил.
Й думки щоб бУли ще жіночі,
Й на все щоб вистачило сил…
Я хочу, щоб хотілось жити,
І кожен день суттєвим був.
Щоб було прагнення творити,
Й натхнення вогник не заснув.
Щоб ще не тліло, а горіло –
В душі, у серці і в думках…
І мрія тихо щоб блудила
Десь по незвіданих шляхах…
Щоб не горіло - палахало!
І кожен день ЯСКРАВИМ був,
Щоб нам його було замало,
Щоб закінчитись він забув! Такі знайомі думки та мрії ... тільки жіночі...
"Щоб ще не тліло, а горіло –
В душі, у серці і в думках…
І мрія тихо щоб блудила
Десь по незвіданих шляхах…"
Вогонь справжньої поезії у цих рядках! Додаю у обране.