Я втомився ночами вмирати,
Прометей чекає тебе .
Він не може думки подолати ,
Рятувати дістало себе.
Та втікати від світу не буду,
Блукача не злякаєш нічим .
Всі проблеми знову забуду,
Під сонливим небом нічним .
Прокидаюсь,а ти біля мене,
Де це я ? Напевно це сон...
Та у грудях серце вогненне,
Забилось з твоїм в унісон...