| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Кременистий шлях - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Променистий менестрель відповів на коментар LubovShemet, 15.11.2016 - 09:15Вірно, Любо. Справедливо... Оголилися дерева і настає переосмислення прожитого і пережитого... Кремениста дорога на круту гору...           гостя, 14.11.2016 - 22:14...а знаєте,Менестрелю,той акорд юності,про який Ви згадуєте,не дасть помилитись і допоможе вибрати правильний шлях...бо там ми були справді чистими...і відкритими світу...         Променистий менестрель відповів на коментар гостя, 15.11.2016 - 09:09Абсолютно вірно, Наталі... Я дуже добре пам'ятаю той час, коли йдучи до середньої школи якраз на схід сонця (взимку по прозорому льоду заплави навпростець), настрій був неймовірний - рожеве радісне небо до самого обрію, в вухах грали симфонії..., як би ш то я міг тоді записати ці класичні мелодії на нотний стан... Душа вібрувала сильними світлими переживаннями, загадковим майбуттям... Зло не мало сили наді мною, бо я весь світився Добром і Любов'ю - чистими, як весінній струмок... Дійсно Божественний піковий час становлення Душі людської...Сьогодні про це виставлю вірш: "Ти житя мого - повість"         ТАИСИЯ, 14.11.2016 - 22:12Блестит Молочный путь на небе... И "предо мной кремнистый путь блестит"!(как у Лермонтова)...А пейзаж - сказка!   И всё же - светел путь до Бога!       Променистий менестрель відповів на коментар ТАИСИЯ, 15.11.2016 - 09:18Безусловно, ТАИСИЯ... Через тернии...  Но к СВЕТУ! Рождённые ползать - это не про нас.           | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||