Таке привілля нині, серцю рай,
Кидає сонце промінь з висоти.
Тримають на плечах Карпати небокрай,
А серце хочеться ще вище піднести.
Світ окаймили сині небеса,
Земля в росі дрібнесенько цвіте.
Паде на зір оманлива краса,
Все осягнути хочеться оте.
Хмаринка небом вдалину пливе,
Душа ось, ось за нею полетить.
І тішиться й радіє все оте,
І тільки жаль що мить не зупинить.
2016р.
