План на Вересень - не померти.
На Київ суне холодна осінь.
Якби з Луганська пусті конверти…
Та навіть тих немає зовсім.
План на Жовтень - тяжка робота,
щоб і неба не помічати.
Оговтуватись лиш по суботах
і, знайшовши, знову втрачати.
В Листопаді немає планів.
Запрограмуйте мене на радість.
Щось токсичне ллється з екранів.
Листопад - зневіра і старість.
Що Узимку робити без казок?
Нині казка занадто кривава.
Я так втомилася від поразок -
душа знеструмлена і кульгава.
Весняні плани - тільки б дожити!
Мати би хист і глузд писати.
Завідомо мертві пішли служити.
Завідомо винні не сядуть за грати.
Я би хотіла побачити Літо,
так, наче ми із ним незнайомці,
так, наче серце моє не розбито,
так, наче можна зігрітись на сонці.
Знаєш, Час, воно не розбите,
тому по-іншому житиму Осінь.
Мені залишається тільки любити -
це зараз єдине, на що я у змозі…
