І щось в душі невідане щемить,
По струнам серця, чисте і ласкаве.
Борись за час, моя щаслива мить!
Коли турбують невідкладні справи.
Коли життя нас ранить звідусіль,
Борися, щоб не впасти, не спиниться!
Тоді здолаємо і страх, і біль,
Потоне небо в золотих зіницях...
Зігріє душу - щиру, молоду,
І буде щось незнане і знайоме,
З тобою я всі біди перейду,
Борися, мить, за щастя нам відоме!