Спіймай мене в краплині літнього дощу,
в промінні сонця, що на горизонті.
Сьогодні ніжністю тебе я пригощу,
не однією, а в асортименті.
Спіймай мене осіннім листопадом,
де золотом вкриваються дахи.
Удвох насолодитись зорепадом
я хочу. Лише не відпусти.
Спіймай мене сніжинкою вночі,
в казкових сутінках німого снігопаду.
Залишимося вдвох: лиш я і ти...
цілунок твій зі смаком мармеладу...
Спіймай мене весняним свіжим вітром
вдихай на повні груди досхочу.
Розквітну я в тобі багряним цвітом,
і від кохання твого затремчу...
навить смих не може заховати настрий серця.. його порив... всим нам хочеться тришки любови тиэи простои хоч яки б ми не були серйозни и скильки б нас не било життя... а музику пораджу вам мишеля леграна и франсиса лея.... пишить... и любить у вас не погано виходить...
Ірин@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за такий щирий відгук!
Це надзвичайно приємно,коли людям подобається те,що пишеш!
Витончена поезія кохання! 
Повітряно! 
