З глини сам ліпив хреста, Випікала пічка. Сторч донизу із моста. Скривджений калічка. Закачай у душу мед. Злиплась середина. Навіть з мудрістю із Вед, Ти лише людина. Прометеєві скарби Занедбали злидні, Тому потяги юрби Всі мені огидні.
ID: 492352 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 13.04.2014 23:10:12 © дата внесення змiн: 13.04.2014 23:10:12 автор: Андрій Конопко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie