| Кульчики у ніс та брови учепила Зіна, 
Зачіска модняча - «Стріха». Ну, як в арлекіна. 
Довгі нігті, як у курки, бо накладні носить, 
Золоті каблучки й ланці – важкуваті досить. 
В кожнім вусі дірок десять, а в них діаманти, 
Можна йти на цей кастинг «Шукаємо таланти».
Макіяж, немов до бою… в салоні, до речі, 
А в солярії, на темно, геть спалила плечі.
Приїхала до села, щоб бабці показати... 
Бабця, мало що не вмерла, а рідня - тікати… 
- Звідки, Зінко, ти взялася? - пита тихо дідо, 
Може з тої «тарілочки», що моргала блідо? 
Де, ти, знайшла таку моду?… Не дивися скоса… 
Думав свиням, лиш чіпляють кульчики до носа, 
А пазурі... як в індички, що порвала грядку, 
Давай, скидай свої шмотки, усі по порядку. 
Знімай все зайве, Зіно, щоб не сміялись з тебе. 
І гарно причешися, в люстерко глянь на себе. 
Красива й молоденька, красота природна є, 
А все модне розуму і краси не придає. 
Не хочемо, щоб жила в нас, - іншопланетянка. 
А, потрібна нам онучка – шляхетна панянка.
 
														ID: 
															417172
														
														Рубрика: Поезія, Гумореска
 дата надходження: 09.04.2013 23:43:12
 © дата внесення змiн: 18.04.2013 13:18:58
 автор: Алла  Баранкевич
 
													 Вкажіть причину вашої скарги |