піду розсипатись ромашками
на поля розділені,
помежовані борознами,
затерті
глибокими канавами-римами
артерій зірваних,
поривами помережані,
по руках розпатланого літа
татуюваннями дешевими
залишені,
ще трохи і зовсім збліднуть.
розкинусь ромашками в сухотрав ́ї,
тиша простигне трепетом
билинок спалених, клекотом
жаб і шепотом
муз із волоссям розплетеним,
вгорі буде бачитись синім,
минуле видінням розтане
і мене з ним
не стане.
