Багато козаків
На кутні злягло.
Кровію грілись,
Наче вкриті рядном.
На кутні сміялись
Браві бурлаки.
Плювали в гусарів,
Волю в кулаки.
Сміються мерці,
Їхні тіні волають.
Бо знають, за що
На тій палі конають.
Є вірні ідеї,
Нема лиш гетьмана,
Що зміг би докупи
Всіх звести до ради.
Бо палець за пальцем
Легко зламати.
Коли кулак разом,
Спробуй здержати.
Так і у нас
Є усі пальці.
Нема лиш гетьмана
Їх звести уранці.
