Блукають за мною нетлінні
Примари чорної тіні...
Я тікаю від них,та все марно,
В моїм небі було надто хмарно.
Я вірю у світло,та тьма
Переслідує душу щодня.
Що робити?Куди мені йти?
Де ж знову себе віднайти?
Думки все рояться в моїй голові,
Реальність пливе по воді...
Тільки молитва ще в серці не згасла-
Надії крапля в душі.
