Ніколи не капай під руку,
Бо череп тобі розкришу.
Не входь до кімнати без стуку,
Коли от таке я пишу.
Якого ти трясця морозиш,
Коли в мені жар закипа?
Ти потім прощення попросиш,
Та ти в той момент, як сліпа.
Втрачаю контроль над собою,
А ти наче дужче речеш.
Невже ти не чуєш гобою,
Сама собі горе спечеш.
