| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анатолійович: Твои слова… (После прослушивания "Испепелённая дотла") - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Не знаю,не знаю...  Треба домовлятися з композитором, а вони, кажуть, не дешево коштують...  Дякую за теплі слова!         Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибо, Любаша!    Не отвечал так долго потому, что не мог прийти в себя от ТАКОГО коммента - как выстрел! У меня слова пропали, осталась только дикция! Сидел, перечитывал снова и снова, анализировал, вникал в глубокий смысл написанного, подбирал синонимы - феноменально, глобально, эпохально, нахально (ой! последнее не считается!)    Ещё раз спасибо! Уважила старика, который попытался тряхнуть стариной...(Не смейся! На этот раз я имею в виду, не то, о чём ты подумала!)         Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Ты, блин, Кадет, меня добьёшь! Я ох...хвигею!!!         Мазур Наталя, 16.03.2012 - 16:31На пьедестале скучно, да и простудиться можно.  А еще голуби       Не лучше ли с нами     Інна Серьогіна, 16.03.2012 - 15:16      Такі слова не можуть не торкатися найтонших струн душі! Браво, Сергію!                 Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00    Намагаюсь доторкнутись до найкращого, що є у жінки!           Мазур Наталя, 16.03.2012 - 10:50Вау! Сережа! Вот как, оказывается, ты можешь писать!  Еще одна грань твоего таланта блеснула для читателей.       Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Во, блин!  Ещё одно "Вау" и я вас покину... Переселюсь на пьедестал! Для начала нерукотворный! (чуть не написал "нерукотвАрный)         Радченко, 16.03.2012 - 07:09В часах песочных нет песка и время  стало… Такое ощущение потери и безисходности! в этих словах. Спасибо, Серёжа.       Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Психанул, однако...      И точно, что от безысходности:  была музыка - написал стих, написал стих - нету музыки...Может попросить Люду поделиться?          Спасибо за тёплый отзыв!     Наталя Данилюк, 16.03.2012 - 01:25  Отак Ви самі себе надихнули на таку прекрасну,чуттєву душевну сповідь!  Чудовий текст!       Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Сам собі і Муза, і літгерой, і натхнення...     Дякую за добрі слова!         Борода, 16.03.2012 - 00:05           Як Ви по-філософськи підійшли до власної мелодії, Анатольєвич! Браво! Люблю такі твори.       Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Не хочу відбирати у Люди обіцяний їй пріорітет...А писав на цю музику, тому і трагізм такий...  Тепер доведеться на свій вірш, написаний на свою музику писати якусь іншу мелодію...  Слухай, Ігоре, зроби мені весняний подарунок - перейди на ти зі мною, як я вже зробив! А то я себе відчуваю старцем,або бундючним корифеєм... А я хочу бути молодим корифаном!           Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Навеяно трагическим характером мелодии Анатольевича на "Испепелённая дотла"...     | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||