Намотавши біглі милі,
Вітерець стрибав на хвилі.
Чайки крикнули на шхуні,
Заховалися в лагуні.
Зверху тінь мене накрила,
Я зненацька оніміла —
Птах повстав переді мною,
Замилований собою,
Простягав назустріч крила,
Вирувала в нього сила…
У захваті промовчала —
Твою душу в нім пізнала...
Серцю рідна, дуже мила
У політ мене манила...
Прилетіла аж на острів,
Щоб побути важним гостем.