Когда под вечер злые языки Рвут тело бренное твоё на части И семечки на лавке, как штыки, Слезами радости им мочат тапки…
ID: 17316 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 22.08.2006 12:22:09 © дата внесення змiн: 22.08.2006 12:22:09 автор: Василенко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie