Під блакитними небесами
Накриті зоряним шатром,
Серпом місяць трави косить.
І світанок нам приносить.
Попрощалися ми із сном.
Зорі рано поховались,
Русалки покупалися в річки
Такою ранньою порою
Іван ішов від Марічки
Переходячи кладку
Задививсь у воду
Побачив там русалочку
Її гарну вроду
Розпущені коси золоті,
Покотилися по личку
Пробудились гени молоді
Іван шугнув у водичку
(Думав тоне дівчина).
Залоскотали русалочки
Вдовиного сина.
Схилилась кладка над водою
Показалось сонце за горою
За Іванком всі замліли
Плачуть рідні і Марічка
Плаче мати, сльози ллє!
Лиш спокійно тече річка -
Смерть Івана -
Це байдуже,для річки є!!
