|
Не шукай на свою голову неприємностей – вони самі тебе знайдуть! - Все просто, візьми та вислови свою точку зору начальству та неприємності тобі забезпечені! Ця фраза написана для неї особисто! Так, як вона не
зупиняється навіть перед начальством, і не вміє промовчати, і обов'язково висловить свою думку вголос – навіть якщо після цього - піддасться терору зі сторони начальства.
Вона обов'язково знаходить на свою голову пригоди. Постійно їй потрібно щось, комусь доводити. Ну, хоча б раз вона промовчала, як розумна жінка! І я хочу чесно сказати: - загалом вона не дурна, але одна біда – характер у неї такий, як би м'якше висловиться? Ось, знайшла слово, вона - як "Петарда вибухова" тому, що в неї надто розвинене почуття справедливості. Якщо подивитися на неї збоку, вона – спокійна та врівноважена жінка, але це до тих пір поки не торкаються теми про те, що дорого її серцю. Це не секрет, що ми здебільшого все завжди намагаємося бачити краще, а погане у коханому намагаємося не помічати і це в принципі нормально! І краще не торкатися таких тем у розмові з нею - тому, що у " гніві " вона важко справляється зі своїми емоціями і це погано відбивається її психічному та фізичному стані.
Ось і зараз, не мала ніби турбот, взяла і придбала "порося" - "Не мала баба клопіт, тай купила порося" - це означає те, що людина знайшла на свою голову непотрібну турботу - захоплення і витрачає на неї і нерви, і весь свій вільний час. Так і вона в один прекрасний момент, вирішила додати турбот на свою голову.
(Скільки нервів вже витрачено, скільки фізичних та моральних сил, а результату поки що немає). Адже тільки минуло півтора місяця, як вона дбає про нього - "про своє дітище", щоб його виростити. І не дай Боже – все праці підуть нанівець і їй не доведеться "спробувати хоч малесенький шматочок м'яса" - скуштувати результат своєї праці. А
якщо чесно: - гадаю, вона це переживе - так, як їй не звикати до того, що бувають і невдалі починання, які не мають позитивний остаточний результат. (Все одно вона у житті – останні роки вегетаріанка.)
А от як же бути з характером – навіть і не знаю, що їй порадити? Вона звичайно послухає мене, але все зробить по своєму. Це в неї, мабуть, уроджене! Та й радити з приводу характеру, особливо не потрібно старатися – він уже давно сформований та корекції не підлягає.
Єдине, як то кажуть: - чи приймаєш людину такою, якою вона є, чи ні! -
Це теж особиста справа кожного (одним подобається вогонь, а іншим лід.)
Моя знайома згодна з виразом: - "краще зайвий раз промовчати, інакше дорожче обійдеться, самій собі тому, що її думки висловлені вголос - погано сприймаються! Зазвичай у них бачать не добрий, а злий намір і від цього вона дуже сильно страждає тому, що не може довести людині протилежне. Але, якщо все ж таки вона може людину переконати у своїх добрих словах – вона щаслива. А для щастя, як відомо достатньо одного доброго слова, сказаного їй у відповідь співрозмовником.
У неї є старший син і раніше вона його вчила, а тепер він її вчить. Він завжди їй каже: "Мама не потрібно нічого - нікому доводити! Те, що тобі добре – для іншої людини це погано! Для тебе це красиво, а для іншої людини
ні і цим все сказано! Кожна людина має свою думку, свій смак і ти під усіх не
підлаштуєшся і всім не догодиш.
Навіщо - це я все розповіла: - якщо жити і всього боятися, тоді краще відразу померти і не жити. Але, кожен з нас може - все змінити на краще в міру своїх сил, головне не мовчати і діяти! Надія на світле майбутнє- Вмирає останньою! (і не такий страшний дідько, як його малюють) а його образ лише малюють
люди так, як його кожен бачить зі свого погляду - (КОЖНИЙ БАЧИТЬ ДЛЯ СЕБЕ ТЕ, ЩО ХОЧЕ БАЧИТИ…)
На цьому думаю можна закінчити мою розповідь. Якщо хтось, чогось не зрозумів - звертайтеся! Від імені своєї подруги – Вам докладно поясню те, що не зрозуміло.
01.09.2012 - 03.12.2025 переклад українською мовою
P/S – мініатюра з підтекстом.
На фото автор у буковому лісі 30.04.2019
__________________________________________________________________
Історія створення: - Цю мініатюру я написала у 2012 році і на той момент було так... Що стосується мого особистого... "творчості ітп.", я навіть вже давно з тих пір не намагаюсь щось, комусь доводити тому, що немає сенсу витрачати свої нерви і енергію. Що стосується нашої України, на іншому сайті я з 2014 по 2022 рік намагалась щось довести, але зомбованим сусідам - теж немає сенсу щось доводити... вони на своїй "хвилі" неадекватності, але той, хто розуміє що відбувається між Україною і їхньою "великою державою" то ті люди не заперечують мої доводи, і лише сміливі можуть підтримати мою правдиву думку про нас Українців і нашу правоту. А про все інше - тепер теж немає сенсу говорити тому, що я все рівно лишилась при своїй думці і у мене є свої незмінні принципи, які я намагаюсь не порушувати!
ID:
1052612
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Буденний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 03.12.2025 18:59:26
© дата внесення змiн: 03.12.2025 18:59:26
автор: Тетяна Іванова - Юртина
Вкажіть причину вашої скарги
|
