Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Голос міста - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Zorg, 21.11.2025 - 21:32
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.То не вітер, а подих останній стрімкого життя, За котрим вже копитами в пеклі чорти тупотять, Та не дам я рогатим пройдисвітам душу зганьбити! Я бы так изобразил. Лара, ты гоняешься за рифмой и теряешь в смысловой нагрузке. Короткий монолог, введённый тобою тому подтверждение (ну-ну, так не можна робити) Не пришей кобыле... и так далее. Чуть шире разбрасывай мысли! Добавь эзотерики, народу подобное нравится. Вдохновения! Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Другий рядок заберу, дуже добре . Так би я і хотіла сказати, якби могла більше. А от чортів не хочу.Дякую, що обізвався! Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лізо! Чомусь засумнівалася у назві. Може, просто Монолог? Як Ви думаєте?
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||