V.
І не завжди лягала треком
Мені належна полоса.
Скажений пес позаду хекав,
Лякав, але і не кусав.
Бо хижий знав: кружляв лелека,
Молитви давньої носій.
А може, то синдром флешбеку
Мене, натомлену, посів?
Мені той пес і досі сниться.
А був чи ні, яка різниця.
Бабусин мала оберіг,
Як захистом від злого ока,
Лягало кожен день допоки
Путі полотнище до ніг.
VІ.
Путі полотнище до ніг
То притулялось, то, бувало
Вибоїн, ніби капканів
За поворотом наробляло.
Я ж повороти ті скрутні
Обходила плаями споро.
Боялася? Та зовсім ні!
Від ями берегла підбори.
Пейзаж карпатських полонин
Відкрите серце полонив:
Трембіти, молоко із глеку,
Прозорі крижані струмки.
Стомила путь мене таки.
Та скрізь була на ній безпека.
