Наче човники, пливуть
В небесах хмаринки.
З них поволеньки падуть
Дощові краплинки.
Їх усотує земля –
І діброви, й луки,
І степи, й ліси, й поля…
Чути тихі звуки
Крапель тих: все крап та крап.
Кожен з нас же знає,
Що того дощу етап
Перший проминає
Так, бо потім же цвісти
Будуть гарні квіти,
Що люблю і я, і ти –
І дорослі, й діти;
Добрий дасть земля врожай –
Будемо ми ситі,
Буде ситий ним весь край.
Руки ж працьовиті
Той рясний врожай зберуть,
Як пора настане,
І на стіл нам подадуть
Те, що з нього стане
Після того, як пройде
Певну він обробку,
Як діждеться той, хто жде
Все його доробку.
Певен, не переборщу
Я, сказавши, люди,
Саме завдяки дощу
Ми всякчас і всюди
Маємо таку красу
Матінки-природи.
Сонцю ж дяку теж несу
Чарівної вроди.
Євген Ковальчук, 23. 08. 2021
