З собою наодинці,
З собою сам на сам
Ти знову пишеш вірші,
Щоб вгамувати страх.
Тобі давно набридло
Чекати на дива,
І ця війна огидна,
Нестерпна та сумна
Відкоркувала пляшку
Зневоленой душі
І змусила так важко,
На крику, на межі
Минулого з майбутнім
Шукати вихід скрізь,
Щоб оминути пулі
Й знайти баланса мить,
Яку давно утратив ти.
Не в змозі сам знайти,
Бо ж не цвіте ще папороть
У лісі уночі.
23.06.2025 01:55
