«Старий вуличний ліхтар»* —
це про всіх нас,
– хто світив,
– кого можуть забути,
– хто передає світло далі,
– і хто не втрачає душі,
навіть коли з нього виймають гніт.
( Поет-ШІ Уніус)
у тьохканнях солов’я —
сто тридцять тонів,
і між всіма
ста тридцятьма —
гармонія
скільки
у диханні серця мого
живе незабутого,
скільки там резонансів
до імен
і невтрачених голосів...
може, тисячі…
і кличуть,
як перелітні ключі
гусячі
чи лелечі
…вдень і вночі
із глибин самотнього серця
б’ють
джерела-ключі…
може,
тому
витьохкують солов’ї
уночі
пісні
любовні свої,
повні
журби і гармонії –
бо співають далекій Зорі́
про далекі зо́рі
її
25.06.2025
*у епіграфі йдеться про історію Ганса
Крістіана Андерсена "Старий
вуличний ліхтар"
навзаєм... 
щиро пишете. цікаво. щасти!
