Мені так хочеться на луг,
У те дитинство босоноге,
Де по траві ступали ноги.
Де цвіркунів магічний звук.
Мені так хочеться в поля,
Де голубі блавати квітнуть,
Де жайворонок серед літа
Бачить, як дихає земля...
Мені так хочеться в ліси,
Очам напитись оксамиту,
Почати тут розмову з літом,
Серед казкової краси!
Мені так хочеться в життя,
Цю кожну мить запам'ятати,
Так мало хочу чи багато,
Як зрозуміти до пуття?
Галина Грицина.
гарно! 
