Вісті жахливі звідусіль, ми на межі самоконтролю, звичний тепер душевний біль, війна ввійшла у нашу долю... Не до пісень, не до весіль, скрутно живеться людям нині, обстріли, втрати, знову біль, страшно дорослому й дитині... Не заховає заметіль, зруйновані будинки й школи, нагадує про себе біль, і не вгамується ніколи...
