***
Бомби падають, мов груші.
Ми між ними, - відчайдушні.
Ми вже мертві чи живі ще?
Дим кошлатий вище, вище.
Дим над погаром і тліном,
блудить містом темно-синім.
Бомби падають, мов груші,
і на мальви, і на ружі...
На дахи із димарями…
і все прямо, прямо, прямо.
Цілять в яблуню та грушу -
цілять в українську душу.
