У степу тополя, у гаю калина,
Жито у покосах, маки на стерні
Пелюстки рахує мати Україна,
Скільки її діток зараз в чужині?
І дощами - сльози..все почне спочатку,
Хилить вітер лютий квіти на межу.
... У краях далеких хлопчики й дівчатка,
Діти України мову вчать чужу.
Розметала сім'ї ця війна проклята,
Принесла з собою горе і жалі.
Хтось не має дому, хтось утратив тата,
Хтось втрачає віру на чужій землі.
... Боляче і гірко в чужині тужити,
Виростають діти... що покаже час?
Важко уявити, чи зумієм жити,
Ми без України, а вона без нас...
