Я за тобою іноді скучаю,
Мов спогадів розмотую сувій.
У жовтий кухлик наливаю чаю,
А поряд ставлю і блакитний - твій.
Неначе в нас про те, про се розмова,
Гойдає вечір хвилі золоті.
Й забудеться, що віхола зимова
Засипала снігами всі путі.
Розказую тобі, що в мене літо,
Не знаю я чи згадуєш мене?
Хоч разом стільки всього пережито,
Минулося - небесне і земне.
До серця я жалю не підпускаю,
Як мало бути, так воно і є...
... Я за тобою іноді скучаю,
Але по правді - кожному своє...
