Якось усе навскоси
Та хоч поле перекоси,
Чи кохаю? Більш не питай,
А пліч-о-пліч зі мною ставай.
Чи побачимося колись?
Як нестерпно кричи й молись
Та живи і живи, радій,
Наче квітам медовий рій.
Хай вуста по моїм здригнуть,
Матері хай собі сплакнуть,
А отці помовчать синам
Й не виказують сльози нам.
Не журися і не хились,
Міцно стій, як дубовий ліс,
Моя папороть чарівна,
Не здолає тебе війна...
Олександр Кармишев
15.03.2021
