Примара-етнос пошесті зі сходу
Виморює повсюди автохтон,
Бо тісно між мільярдами мільйону,
І лячно ще без прав домініону
Ховати награбоване в офшор…
А так, позбувшись всюди автохтону,
Не треба буде вже від ляку шор –
Продажних суддів, церберів ОМОНу,
Бо стане вже його весь світ до скону,
Як дар диявола за вдалий мор…
(а після смерті, в пекло, на той світ з собою
візьме лиш смертний гріх і дупу душу голу).
