Хоч і манлива воля чужини,
а все ж неволя - без батьківщини.
без україночки - тополі
краї далекі - мов пущі голі.
Я полюблю вас, Риме й Париже,
а снитись буде село споришне,
присняться коні посеред поля,
зелене жито, селянська доля.
Хоч як пригріє чужа країна -
прийду вмирати я в Україну.
ностальгійно, щемно 
Любов до Батьківщини вічна. 
