|
Ну і що ,що ти народна?...
На грудях ,сяє зірка золота
У короні,стильна модна
А у розмові, ,яка душа?...
Зійшла,на п'єдестал до висот
І повсюди,лунає твоє ім'я
Вклоняється, як іконі народ
Оділа, маску граєш у слова.
Ти ,маніпулюєш людьми
Увійшла,з піснею у серця
Насміхаєся,над іншими ти
Ставиш,себе вище волі Отця.
Не бери чуже,не кради
Не штампуй,чужу пісню.
А своє у білий світ неси
Що родила ,душа слізно.
Встеляють,тобі квіти у ноги
На біс,аплодують "Браво"
А якому, ти служиш Богу?..
Душа,у тебе є лукава.
Ти ,не роби ,собі кумира
Орлицею ,не літай високо.
У славі ,підняла крила
І впала,на дно глибоко.
Зазіхаєш,на чуже, не твоє -
За призом,Оскара в гонитві.
Гарні думи неси у своє
У гніві,ти гірше бритви.
Підлила, масло у вогонь
Нехай горить чужа хата
Спопелила , із своїх долонь.
Наробила ,лиха душа пихата.
ІІ
Потрібно: світло... не тьма ,не ля ля... фа фа...
А ,ні майно, ні золото ,а ні срібло.
Ні ,модний одяг на якому сяє парча
А просвітлення,боже ясне світле.
Є люди,самозакохані у славу.
Зійде,на п'єдестал на вершину зір.
Розпустить,свої крила ходить як пава
Дали ,"медаль народної "-тішиться безмір.
І думає,що її все на світі можна
Принизити,і зробити боляче душі
Поводиться ,дико ця пані вельможна
І колючим словом вигострює мечі
Каже ,мені: "Я зірка,-а хто, ти така?"...
"Я, народна співиця є біла птиця".
Показує,дулю... під дих,грізні слова ...
За істину,плює в лице у криницю .
З вірша ,копіює пісню як дві сестри.
Топче,брудними словами мої квіти
Ті ,що у моїм райськім саду розцвіли
Що не мають,право на життя у світі.
"Прийшла піратка мила -цитатка"
Ранила,глибоко до болю душу мою.
Рубає,мої крила ріже:слово матку
Красива,а душа...переходить межу.
Душі,потрібно:Святе ...не ля ля ...фа фа...
Пізнати,Всесвіт життя ,суть основу .
Щоб духовно зростала до висот душа
Відкривала,для себе твориво нове.
Я ,знаю,що помиляються всі у житті
Ласо,споглядаєм до чужого саду.
Що ніхто,не є святий Ангел на землі
Прийшов ,час для всіх... жити ,без обману.
Мерседес,я вам не заздрю в ні чому?...
Бог ,мене увінчав у лавровий вінець.
Дав ,перо, білий аркуш рідну мову
Щоб ясне світло нести до сердець.
А талант ,родить своє і співає...
Ніколи ,не спокуситься на чуже.
У небесну світлицю птахом злітає
Оспівувати, життя чудове,земне.
М .Чайківчанка.
ID:
874117
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.05.2020 00:00:30
© дата внесення змiн: 04.05.2020 18:50:08
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
