За все, якщо зможеш, прости,
Не край мого серця тугою.
Не треба палити мости,
Про те, що в нас було з тобою.
У день весняний ти прийди,
Веселкою мені усміхнися.
Цю квітку чарівну знайди,
Й до серця мого прихилися.
І туга на серці пройде,
Й журба попливе за водою,
Коли ти зустрінеш мене,
Як душі з’єднаєм обоє.
6.03.2002р.(Михайло Чир)
