І чай холодний губ теплом не гріє
Гуляє за вікном весняний вітер
Десь хтось про когось знову мріє
Купує й викидає мертві квіти
Між сотень тих хто вчора був собою
Знов тиша мов вогонь земний палає
Між двох світів що з’єднані водою
Ми сухо і безслівно помираємо
