.....Шукаю твої руки в темноті. Та, як сліпий, лиш натикаюся на стіни. І знов один, і знов на самоті. Я швидко перетворююсь в руїну........Та лікар, приписав пігулки часу. Лікує?, якщо зовсім не доб'є. Я перетворююсь в буденну сіру масу. І мій граніт ні ,що вже не пробʼє..........(webber)
