О, травню! О,маю-
духмяний розмаю!
Духмяність твою я довіку зберіг.
Колись я вдихнув тебе в перший свій вдих,
І з тої пори щастя жити я маю.
Я знаю,що жити по-людському слід-
Дорогою правди й любові ходити,
Щоб добрий по со́бі залишити слід,
А не насмітити і не наслідити.
