На прогулянку ходимо вдвох
Розім`яти і ноги і розум,
Без розмов щоб язик мій не всох
Надолужую тут свою дозу.
Вголос ляпаю щось язиком,
Мій супутник лиш вухами водить
Та виляє куценьким хвостом,
По дорозі й куща не обходить.
Він теж лає собаче життя,
За мізерні пенсійні – поштарку,
Двірника - за смердюче сміття,
А сусідку за лемент і сварку.
На прогулянці весело нам,
Перехожих багацько навколо,
А в квартирі ми вдвох сам на сам
Й телевізор виконує соло.
Ось дівчата на лавці сидять,
Пиво дудлять з пляшок та й ще курять
І весь час, мов москальськая рать,
Мат на мову російську шампурять.
Ось бабуня онука глядить,
Він тікає від неї щодуху,
А старенька не бігай кричить,
Той сміється й бабуню не слуха.
Ветерани щодня гомонять
Про політику владою ситу,
Юнаки поспішають програть
Копійки автомату-бандиту.
На прогулянці різний народ,
Нам удвох саме цим він й цікавий,
Телевізор закрив би свій рот
Якби бачив народні забави.
04.05.06.
