Колись я не вмів записати думки,
Вони хаотично сплітались в струмки.
Тепер все інакше, бо з кожним дощем,
Відтворюю те, що народжує щем.
Учора ще танки місили мій світ,
Сьогодні за ними проклали вже дріт.
Колючий, три шари, напругу ввели
Не плач, не покайся, лиш стій і моли.
