Серце навчилося битись
Із коліями у такт:
Тік-так, тік-так,
Вторить йому годинник,
Час - це єдине, що
Я знаходив в її речах,
Поклади його зі мною
Поруч до домовини.
Залишилися колії,
Благочестиві як
Провінції в Бургосі,
Залишилися потяги,
Безіменні як
Павші солдати,
Залишили мені по
Собі
Чорного чаю у
Термосі,
Рукавички з бризенту
І
Вицвілу арафатку.
З усім іншим
Я впораюся і
Сам.
Минуле-колишнє-
Минуле-майбутнє:
Тепер,
Я зав'язую стрічки
Усім незнайомим
Мені літакам,
А з того боку
Їх розв'язує смерть.
