А з того боку їх розв'язує смерть.

Серце  навчилося  битись
Із  коліями  у  такт:
Тік-так,  тік-так,
Вторить  йому  годинник,
Час  -  це  єдине,  що
Я  знаходив  в  її  речах,
Поклади  його  зі  мною
Поруч  до  домовини.
Залишилися  колії,
Благочестиві  як
Провінції  в  Бургосі,
Залишилися  потяги,
Безіменні  як
Павші  солдати,
Залишили  мені  по  
Собі
Чорного  чаю  у  
Термосі,
Рукавички  з  бризенту
І
Вицвілу  арафатку.
З  усім  іншим
Я  впораюся  і
Сам.
Минуле-колишнє-
Минуле-майбутнє:
Тепер,
Я  зав'язую  стрічки
Усім  незнайомим
Мені  літакам,
А  з  того  боку
Їх  розв'язує  смерть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483387
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин