Ти повен дурощів
Ти повен дурощів
Ти повен дурощів
Залізна стіна
Затіняє
Тебе
Від кісткового
Дощу
Хмари
В
И
Б
У
Х
А
Ю
Т
ь
На твоєму
Язиці
Замкнутими
Сірниковими
Бульдогами
Як ти ненавидиш
Бійцівські
Породи
Так
Вони
Ненавидять
й
шкляну
Труну
В котру ти
Змушуєш
Влягатись
Кожного
Разу
Своє
Нікчемне
Сипке
Тіло
2
Слово моє
Ніколи
Не пролетить
Вбивством
На вістрі
Ножа
Всесвіту
Воно залишиться
Скривавленим
Сухим
Доторком
Язика
До твого
Зніжнілого тіла
Cни ніколи не завершаться
Фігурою
Безконечності
Сни й слова –
єдине
що в мені залишилось
