І знову ранок, І знову рани, Ірис загуслий, Імбир в руках… Кому – омани? Куди – тумани? Котись, печале, Корись за страх. Акорди стерті. А зорі змерзлі – Акрилом і небо. Аскет-ліхтар. Рука – несміла. Ріка по тілу… Радо б злетіла! Ранок – вівтар.
ID: 460371 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 13.11.2013 22:39:11 © дата внесення змiн: 13.11.2013 22:39:11 автор: Св. Простота
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie