«Я з поміж інших усе ж знайду тебе
Сказав хлопчина голосно до неба,
Нехай мене зоря до тебе приведе
Я все віддам що буде Богу треба.
Ласкавим сонцем ніжним у саду
Я стану оповитим щастям,
Лиш ти зажди, я все ж тебе знайду
І не віддам я ангелам напастям.»
Все добре, а от Ангели наші охоронці завжди готові допомогти і обійняти.Чекають не дочекаються нашої подяки і слів добрих на свою адресу. А якщо це напасті - то вони вже не Ангели.
А цьому замінив би я "демонам напастям"
З повагою до автора.