Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Відочка Вансель: Тебе я подарила"Вальс дождя" - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Vadim Quo, 08.11.2012 - 08:43
Шопен простит, и все пройдет...Догонит тот, кто взглядом провожает. Звезда с лукошка свет прольет, любви обида место уступает. Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ты рассудительней других.К тебе прислушаюсь,ты ж знаешь. Я сомневалась только миг. Меня ты снова утешаешь. Лукошко вышлю я тебе, Ты заслужил за дни и ночи. За смс,за письма все. Что мне хорошее пророчишь. А он пусть счастлив без меня. Ему я луч лишь посылала. Тебе все звезды я любя. Тебе благодарила,зная- С тобой общаюсь каждый день. А с ним,ну так.Теперь не знаю. От звезд себе оставлю тень, Это лучи,что отправляю. Крилата (Любов Пікас), 07.11.2012 - 21:54
Твоею нелюбовью любоваться - цікавий вислів. І що йому треба? Чого серце ранить? Брикається він і до себе цим манить. Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.Цей вірш я написала справді одній людині,вказавши його імя.Більше такого не робитиму нізащо.Ще раз дяку.Гарного Вам вечора.Дякую,що прочитали.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||