| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: Нью-Йорк, Сэнди, неожиданные выводы - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Леся Геник, 31.10.2012 - 22:29Маленькі у великому, чи то на перший погляд - великому у собі і для себе... А направду - безсилі... Пригадалось своє - західняцьке наводнення кількарічної давності   Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Так, ми безсилі про хоч якоїсь нервової природи...   Відочка Вансель, 31.10.2012 - 13:15Вот так.И страшно.И кругом вода, Только тогда все понимают люди, Когда беда бежит в большом испуге. Только тогда поймете господа, Что Вы равны с прислугом.И всему Господня воля.Может-не так жили? Не теми ценностями дорожили? Богатство лишнее Вам вовсе ни к чему? Тогда лишь понимаешь,что ты слаб Перед Господней силой.Что же делать? И кусок хлеба,и покой-большая ценность. А человек-всего господний раб. Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Здорово, что Вы отвечаете поэтической строкой!!!       ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 31.10.2012 - 12:18ОСТАННІМ ЧАСОМ ВСЕ ЧАСТІШЕ ЛЮДИ ПОТЕРПАЮТЬ ВІД ВОДИ. Я ВЖЕ НЕ РАЗ ЗАДУМУВАЛАСЯ, ЧОМУ МІСТА БУДУЮТЬ ТАК БЛИЗЬКО ДО РІЧОК, МОРІВ, ОКЕАНІВ - УСІ Ж РОЗУМІЮТЬ, ЩО ВОДА - ТО ПЕРШ ЗА ВСЕ БІДА. ХІБА НЕ КРАЩЕ ЖИТИ ДЕСЬ ДАЛІ НА СУШІ, А НА БЕРЕЗІ БІЛЯ ВОДИ ХАЙ БУДУТЬ ТІЛЬКИ ПОРТИ І ПЛЯЖІ. ЗАВЖДИ ЛЮДИ ХОЧУТЬ ЩОБ ВСЕ БУЛО ПІД БОКОМ, ПОРЯД, І ЗАБУВАЮТЬ ПРО НЕБЕЗПЕКУ... В ЗОНІ СТИХІЙНОГО ЛИХА ПРОЖИВАЮТЬ МОЇ РЕАЛЬНІ І ВІРТУАЛЬНІ ДРУЗІ. Я З НИМИ СПІЛКУВАЛАСЬ НА ДНЯХ, КОЛИ ЩЕ ДО НИХ ВОДА НЕ ДІЙШЛА... ЩО З НИМИ ЗАРАЗ - НЕ ЗНАЮ   | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||