А ми і не знали.
Ми зовсім не знали,
Що зорі не гаснуть,
Що трави не никнуть,
Що нам без кохання
Ніколи не звикнуть
Прожити життя.
Ми навіть не знали ,
Якими стежками іти.
Кохання,лиш ти
Вибирало шляхи.
Вело нас від серця до серця,
Вело до мети.
Кохання!Лети!
Твої крила могучі
До неба дістануть,
Не зірвуться з кручі.
Чарівною квіткою
В серці розквітне.
І слово в душі
Відшукає привітне.
дуже гарно
