Вчорашній день не може наздогнати,
мого буття, прісного як вода.
Одначе, як ніколи, я багатий,
душа іще радіє молода.
Навіщо ж нам у Бога щось прохати,
якщо подарувала нам життя,
єдина й найдорожча рідна мати.
Не знайдеться нічого краще волі,
писав таке колись Сковорода,
і хоч його повіки захололи,
та думка завжди впевнена й тверда.
Від світу непотрібно вже тікати,
свободу при народженні дарує,
свята і найдорожча рідна мати.
