Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: olya lakhotsky: І двері в сад прочинені… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ветра, 13.09.2011 - 09:14
очень понравилось, Оль! (впрочем, я тебе об этом уже говорила ![]() ![]() olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, Сашко, я підозрювала, що ти мене зрозумієш...![]() ![]() J. Serg, 29.08.2011 - 09:55
Не треба класти руку на плече.Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра — звір полоханий, втече. Він любить тиху паморозь дистанцій. ![]() olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люблю, Толю, цей Лінин вірш ))) але трошки не згодна з нею - мені так здається, що це дуже теплий і дружній жест - рука на плечі, щось близьке до обіймів, і ні в якому випадку не фамільярний, а скоріше - довірливий, і що цікаво - довіра з обох сторін - і того, хто кладе, і того, хто дозволяє покласти... ах, жести, жести... тут стільки нюансів!!! дякую, Анатолію, ![]() berest, 28.08.2011 - 08:59
Щирі слова і гарні -що ще людині треба? Хочеш - живи безхмарно, можеш - злітай у небо. ![]() olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, бересте!я дуже рада, що від вірша залишається легке відчуття))) хоча свобода - не тільки легкість, це ще і відповідальність... ![]() ![]() olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знаєш, то в мене такий подячний вірш написався - від усієї душі хотіла подякувати людині за те, що він був зі мною вже майже півроку... ![]() дякую, Олесю! *****, 27.08.2011 - 23:59
співається! але поміняй "останні" і "цвяхи" місцями - щоб було "цвяхИ останні" - тобі ритм і наголоси будуть на місці... хрусткі слова - ![]() ![]() ![]() olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Наталю!виявляється я в звичайній мові купу слів неправильно наголошую... ну і як інакше навчитися? будем писати і підказувати одна одній ![]() цьом ![]() olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємно це чути від людини, що вже певно розуміється в пір'ї... жартую, жартую! дякую, сонечко! ![]() ![]() olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а знаєш, Аню, він просто довго писався ![]() ![]() спочатку тягнулася писати щось в такому трохи важчому стилі, але воно не клеїлося - а потім я здалася - напевне, дар має бути легким, і дуже старалася, щоб вірш теж вийшов легким ))) ну ось, такі були муки творчості ))) olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, ![]() Ольга Медуниця, 27.08.2011 - 17:25
Красиво, Олюсю, дуже!!!![]() Світлий у Тебе дар! Світлий!!! І легше голуба... Samar Obrin, 27.08.2011 - 17:15
в чём же мой позор? И почему вообще позор должен меня останавливать? Этой формой можно запугать только тех, кто БОИТСЯ...
Samar Obrin, 27.08.2011 - 17:14
смягчать предыдущий ответ мягким продолжением не стоило. Было нормально и так. Все эти - "не тебе судить", "не тебе исправлять раз не строил", "не ты..." и тд. всегда предполагают КОГО_ТО, кому однажды дастся такое право.. Что ж... Ждите.. olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
есть, не нужно ждать - есть кому сказать просто и непредвзято, и слава Богу... ![]() |
|
![]() |